У вірші 'Океани' Сергій Жадан описує відчуття присутності великого в твоєму житті, яке ніби з'являється раптово. Він порівнює це відчуття з океаном, який завжди присутній, навіть якщо його не видно. Автор описує звуки, які ніколи б не вмістила в собі такої кількості звуків, і тишу, яку не можна почути. Він також згадує про підвали, дахи і океан, який захований між ними, і про те, що все, що бачиш - це мокрі зимові дерева, ріки й трава.